Скандал навколо відмови в екстреній допомозі під час обстрілу у Києві: як реагуватиме служба «103»
- Під час ракетної атаки на Київ киянин Юрій Терещук отримав наскрізне поранення живота.
- Диспетчер служби «103» повідомила постраждалому про необхідність очікувати на відбій повітряної тривоги.
- Згодом на виклик прибули державна та приватна бригади медиків, чоловіка госпіталізували.
- Завідувачка відділення екстреної медичної допомоги №1 міста Києва Ольга Богдан заявила, що бригади мають виїжджати незалежно від тривоги.
- Інцидент спровокував обговорення дій диспетчера та політики реагування екстрених служб на Київщині.
Інцидент під час масованої ракетної атаки на Київ, коли чоловік із наскрізним пораненням живота отримав відмову в негайному виїзді екстреної допомоги, спровокував обговорення політики реагування служб на надзвичайні ситуації. Випадок, що мав місце у Києві, підняв питання про пріоритетність викликів під час повітряних тривог, що має значення для всієї Київщини.
За даними видання kiev.informator.ua, киянин Юрій Терещук розповів про обставини свого поранення. Російський снаряд розірвався неподалік його будинку, внаслідок чого уламки вибили вікно і потрапили до кімнати. Чоловік, що перебував у кімнаті, відчув удар у живіт та побачив сильну кровотечу. Він спробував зупинити кров за допомогою футболки та зателефонував на «103».
На перший мій виклик туди взагалі не було жодної відповіді, телефон просто мовчав. Коли я набрав швидку повторно, диспетчер нарешті взяла слухавку. Я пояснив ситуацію, благав негайно надіслати бригаду, бо стікаю кров’ю. На що мені холодно відповіли: «Ваш виклик прийнятий, але очікуйте на відбій повітряної тривоги».
Паралельно Юрій Терещук зв’язався з приватною клінікою, де його виклик також зафіксували, але попередили, що бригада виїде лише за умови добровільної згоди медиків ризикувати під обстрілом. Зрештою, обидві служби відреагували: державна швидка перетелефонувала першою і повідомила про виїзд, за нею вирушила і приватна машина. Державний фельдшер прибув раніше, зупинив кровотечу та вивів пацієнта на вулицю, де його передали приватній бригаді для госпіталізації. Сам Терещук, колишній медик, висловив переконання, що лікарі поїхали під обстріл виключно з колегіальної солідарності.
Протоколи реагування екстреної медичної допомоги
Ольга Богдан, завідувачка відділення екстреної медичної допомоги №1 міста Києва, надала роз’яснення щодо правової сторони питання. За її словами, виклики під час атак приймаються обов’язково, а бригади виїжджають незалежно від оголошеної тривоги. Проте, якщо під час руху починається щільний обстріл, автомобіль має право перечекати небезпеку в найближчому укритті та лише після цього продовжити маршрут. Ці норми передбачені Законом України «Про екстрену медичну допомогу».
Випадок Юрія Терещука юридично належав до категорії екстрених викликів, оскільки йшлося про наскрізне поранення з масивною кровотечею. Відповідно до постанов Кабінету Міністрів та наказів Міністерства охорони здоров’я, саме такі виклики мають абсолютний пріоритет, разом з інфарктами, інсультами та раптовими пологами. Таким чином, відкладати реагування на них диспетчер не мав права, незалежно від ситуації в повітрі.
Публікація цього інциденту в мережі спричинила поляризовану дискусію. Частина користувачів звинувачує самого Юрія Терещука в тому, що він не пішов в укриття під час тривоги. Інші вважають дії диспетчера неприпустимими та вимагають службового розслідування. Наразі офіційної реакції від керівництва столичної служби екстреної медичної допомоги не надходило.
Контекст та аналогічні випадки на Київщині
Подібні ситуації, коли доступність екстреної служби ставиться під сумнів, вже спричиняли трагедії в столиці, як це було з 14-річним підлітком, який загинув через недоступність допомоги. Цього разу постраждалий вижив, проте його розповідь викликала гостру дискусію. У травні минулого року у Бучі одразу кілька мешканців скаржилися на відмову станції швидкої допомоги у виїзді фельдшерів на серцеві напади, переломи та вікові захворювання. Ці скарги з’явилися в міських пабліках, хоча частина бучанців стверджувала протилежне: до них швидка приїздила вчасно та без відмов. Ця суперечність не отримала офіційного розв’язання.
Окремою темою залишається питання виживання в критичній ситуації без своєчасної медичної допомоги. У травні цього року в Києві футболіст пережив клінічну смерть прямо під час матчу і вижив завдяки тому, що товариші по команді негайно розпочали серцево-легеневу реанімацію. Цей випадок знову актуалізував питання: у надзвичайних ситуаціях саме люди поруч, а не лише медики, стають першою та вирішальною ланкою порятунку. Виклик швидкої в таких випадках залишається допоміжною мірою.