Руйнування логістичних складів на Київщині: вплив на ритейл та ціни
- Масштабна атака: У ніч проти російські війська завдали удару по логістичних центрах у передмісті Києва.
- Значні руйнування: Знищено щонайменше 100 тисяч квадратних метрів складських площ, загальний обсяг зруйнованої логістичної нерухомості на Київщині перевищив 260 тисяч квадратних метрів.
- Вплив на ритейл: Пошкоджені склади забезпечували роботу великих українських торговельних мереж.
- Очікувані наслідки: Експерти не прогнозують дефіциту продуктів, однак можливі локальні затримки поставок і повільне зростання цін через збільшення витрат на логістику.
Ракетний удар по логістичній інфраструктурі Київщини: деталі та наслідки
Масований ракетний удар по логістичній інфраструктурі Київської області став одним із суттєвих викликів для українського ритейлу за час повномасштабної війни. Під вогнем опинилися великі складські комплекси та розподільчі центри, які є ключовими ланками у постачанні товарів для Києва та центральних регіонів країни. Хоча експерти не передбачають повного продуктового дефіциту, руйнування логістичних потужностей майже неминуче спричинить додаткові витрати для бізнесу.
Частина цих витрат може позначитися на кінцевих цінах для споживачів, а також призвести до затримок поставок окремих товарів найближчими тижнями.
Масштаби руйнувань та уражені об’єкти
У ніч проти російські війська атакували складські комплекси в передмісті Києва. За попередньою оцінкою, знищено щонайменше 100 тисяч квадратних метрів складських площ. Серед пошкоджених об’єктів — логістичні центри, які співпрацювали з найбільшими українськими торговельними мережами, такими як:
- «Сільпо»;
- Novus;
- «Епіцентр»;
- Rozetka;
- інші великі оператори роздрібної торгівлі.
Цей удар додався до раніше знищених 160 тисяч квадратних метрів складів. Таким чином, загальний обсяг зруйнованої логістичної нерухомості на Київщині наразі перевищив 260 тисяч квадратних метрів, що є значною частиною сучасних складських площ Київського регіону.
Ключова роль розподільчих центрів
Розподільчі центри є фундаментальною складовою системи постачання. Саме через них виробники постачають продукцію, яка потім сортується і направляється до магазинів, поштоматів або пунктів видачі. Один сучасний логістичний комплекс щодня може обробляти значні обсяги різноманітних товарів, зокрема:
- продукти харчування;
- побутову хімію;
- товари для дому;
- електроніку;
- будівельні матеріали;
- онлайн-замовлення.
Зупинка роботи навіть одного великого складу вимагає повної переорієнтації маршрутів доставки.
Дефіцит площ та адаптація логістики
Проблема посилюється дефіцитом вільних складських приміщень. За словами директора департаменту ринків капіталу Expandia Ярослава Горбушка, знайти великі вільні складські площі зараз практично неможливо.
«Якщо компанія захоче зараз орендувати окремий склад площею 10 тисяч квадратних метрів, вона не зможе цього зробити. На ринку зараз немає окремих складських блоків, тільки невеликі майданчики в основних орендарів».
Це змушує компанії працювати в умовах обмежених логістичних можливостей, розподіляючи товари між меншими, розрізненими складами. Перебудова системи постачання після руйнувань передбачає:
- збільшення відстані перевезень;
- вищі витрати на пальне;
- більшу кількість вантажних автомобілів на маршрутах;
- додаткове навантаження на водіїв;
- збільшення часу доставки.
Додатковою проблемою залишається тривала нестача водіїв вантажного транспорту, про яку бізнес повідомляє вже тривалий час.
Досвід адаптації бізнесу та реакція держави
Українські компанії вже мають досвід роботи в умовах масштабних атак на логістичну інфраструктуру. Прикладом є мережа «АТБ», яка після руйнування великого складу у Дніпрі змогла оперативно відновити постачання, використовуючи резервні майданчики, власний автопарк та альтернативні маршрути. Проте навіть у таких випадках тимчасово спостерігалося зменшення запасів окремих товарів, переважно не першої необхідності (снеки, чипси, напої).
Співвласник групи компаній NOVA Володимир Поперешнюк раніше зазначав, що відповіддю бізнесу на постійні атаки є максимальне розосередження інфраструктури та перехід до принципу мінімального зберігання товарів. Така модель дозволяє зменшити втрати, хоча й робить логістичну систему складнішою та дорожчою.
Уряд, за словами Прем’єр-міністра Сергія Корецького, терміново організує зустрічі з представниками бізнесу для напрацювання рішень із стабілізації роботи логістичної галузі. Міністерство економіки України отримало доручення щодо розробки механізмів підтримки критичної логістичної інфраструктури та пришвидшення її відновлення.
Наслідки для споживачів
Найближчим часом не очікується різкого зростання цін або масового зникнення товарів з полиць, оскільки великі торговельні мережі мають досвід роботи в умовах війни та резервні механізми. Проте, за даними www.44.ua, якщо витрати на транспортування, оренду нових складів та відновлення інфраструктури залишатимуться високими, бізнес буде змушений поступово закладати їх у кінцеву вартість товарів.
Таким чином, найбільш відчутними наслідками удару можуть стати:
- повільне зростання цін, особливо на товари, що потребують складної логістики або температурного режиму;
- довші терміни доставки онлайн-замовлень;
- періодичні перебої з наявністю окремих категорій товарів у різних регіонах країни.
