Руйнування продовольчих складів на Київщині: адаптація ритейлу та логістичні виклики
Російські удари по продовольчих складах та логістичних центрах створюють дедалі більше проблем для постачання товарів у магазини. Особливо відчутними наслідки атак стали для Києва та Київської області, де були знищені значні складські потужності ритейлерів, www.44.ua.
- російські війська цілеспрямовано атакують продовольчі склади та логістичні центри.
- Наслідки атак відчутні для Києва та Київської області, де знищені великі складські потужності.
- Системного дефіциту базових продуктів в Україні наразі не прогнозують.
- Бізнес адаптує логістику, що призводить до тимчасових перебоїв та збільшення витрат.
- Питання компенсації за знищені товари потребує врегулювання між учасниками ринку.
Цілеспрямовані атаки на продовольчу інфраструктуру
російські війська атакують не лише виробничі підприємства, а й склади, де зберігаються готові продукти та інші товари для торговельних мереж. За словами Міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького, на окремих об’єктах втрати складських потужностей сягнули 90%. Попри це, міністр запевняє, що знищення частини інфраструктури не призведе до неминучого дефіциту продуктів для населення.
«Це не означає, що українці залишаться без продуктів. Ритейл і постачальники перебудовують логістику, переміщують запаси, змінюють маршрути та формати зберігання. Це складніше, довше і дорожче, але система адаптується», – наголосив Висоцький.
Наслідки для Київщини
Одним із найбільш помітних прикладів впливу атак стали удари по складській інфраструктурі великих торговельних мереж саме на Київщині. Після масованих атак по складах Fozzy Group у серпні проблеми з постачанням відчули магазини «Сільпо» та «Фора». У торговельних точках Києва та інших міст тимчасово виникали перебої з окремими категоріями товарів.
Через знищення складських об’єктів були втрачені:
- запаси продовольства;
- частина техніки та обладнання;
- логістичні можливості для оперативного постачання магазинів.
У результаті в окремих супермаркетах асортимент тимчасово скоротився, а на полицях могли виникати порожні місця. У торговельних мережах пояснювали, що ситуація пов’язана з перебудовою логістики після атак.
Адаптація логістики та розподіл витрат
Наразі, за словами міністра, підстав говорити про системний фізичний дефіцит основних продуктів немає. Водночас споживачі можуть помічати зміни у конкретних магазинах, які проявляються у:
- тимчасовій відсутності окремих товарів;
- скороченні асортименту;
- затримках з постачанням;
- зміні логістичних маршрутів;
- збільшенні витрат на транспортування та зберігання.
Міністр аграрної політики та продовольства порушив питання компенсації за продукцію, знищену внаслідок російських атак. Він зазначив, що постачальники, виробники та торговельні мережі перебувають у договірних відносинах, тому питання розподілу збитків має вирішуватися між усіма учасниками ланцюга. Справедливим підходом, на його думку, є паритетний розподіл ризиків, хоча єдиної формули для всіх товарів бути не може, оскільки потрібно враховувати маржинальність продукції та умови співпраці.
Зростання вартості логістики
Після знищення складських об’єктів бізнес змушений шукати альтернативні приміщення та способи доставки товарів, що неминуче збільшує витрати. Ці додаткові витрати також необхідно справедливо розподіляти між учасниками продовольчого ланцюга.
Держава працює над створенням механізмів страхування воєнних ризиків, які у перспективі мають допомогти бізнесу захищати свої активи. Однак, поки такі механізми не запрацювали повною мірою, торговельним мережам, постачальникам і виробникам доводиться самостійно адаптуватися до нових загроз. Таким чином, попри масштабні втрати складської інфраструктури, наразі немає підстав говорити про те, що Київ чи Україна загалом залишаться без базових продуктів.
