Відновлення житла на Київщині: Вишневе та Мила очікують на компенсації після літніх атак
- Влітку російські атаки пошкодили сотні житлових будинків у Вишневому та селі Мила Київської області.
- Станом на мешканці обох населених пунктів очікують на компенсації та рішення щодо відновлення житла.
- У селі Мила пошкоджено понад 200 приватних та 14 багатоквартирних будинків, зафіксовано 38 загиблих.
- У Вишневому пошкоджено понад 250 приватних та 27 багатоквартирних будинків, загинуло 9 людей.
- Максимальна компенсація за програмою «єВідновлення» може бути недостатньою для повного відновлення житла.
Російські атаки, що відбулися влітку , призвели до значних руйнувань житлового фонду у Вишневому та селі Мила Київської області. Ударів було завдано по складах, розташованих поблизу житлових кварталів, що спричинило детонацію боєприпасів та масштабні пошкодження сотень осель. Станом на постраждалі мешканці продовжують очікувати на компенсації та вирішення питань щодо відновлення житла. Журналісти Bihus.Info провели розслідування, виявивши низку проблем, з якими стикаються люди, та вказали на можливу недостатність державних виплат.
Село Мила: затримки з обстеженням та інфраструктурні проблеми
За офіційними даними, внаслідок трагедії у селі Мила пошкоджено понад 200 приватних осель та 14 багатоквартирних будинків. Загинуло 38 людей. Мешканці розповідають про вибиті вікна, зруйновані стіни та уламки боєприпасів, що розліталися по дворах.
Основний механізм отримання компенсації за пошкоджене або знищене житло — державна програма «єВідновлення», яка передбачає подачу заявки та обстеження нерухомості спеціальною комісією. Однак, за даними розслідування, станом на середину комісії у Милій ще не завершили свою роботу. Це викликає занепокоєння серед місцевих жителів, оскільки осінні дощі та наближення холодів можуть погіршити стан пошкоджених будівель.
Жанна Кравчук, будинок якої був розташований навпроти складів і повністю знищений, зазначила, що після неодноразових звернень до сільської ради обіцяні документи не були надані.
«По сьогодні немає акта первинної експертизи, які вони нам пообіцяли дати на ознайомлення. В нас була додаткова зустріч минулої суботи з сільською радою. Власне, знову тільки одні обіцянки», — повідомила Жанна Кравчук.
Затримки пояснюють великою кількістю пошкоджених будинків та нестачею працівників. Без офіційного обстеження мешканці ризикують втратити можливість компенсувати витрати на ремонт, якщо розпочнуть відновлення самостійно. Деякі власники вже розпочали ремонт власним коштом; вартість тимчасового ремонту частини даху може сягати 108 тисяч гривень.
Допомога, надана після трагедії, включала гуманітарні виплати у розмірі 12 300 гривень на особу за підтримки ЮНІСЕФ, а також продуктові набори та будівельні матеріали. Проте не всі постраждалі отримали цю допомогу. Жанна Кравчук, яка втратила чоловіка та будинок, не змогла вчасно подати документи і залишилася без цих коштів.
Також виникли проблеми з інфраструктурою: частина мешканців залишилася без електроенергії через пошкодження трансформатора, який був встановлений за кошти жителів і не перебував на балансі енергетичної компанії. Після пошкодження компанія відмовилася його приймати. Існують скарги на відсутність газу та забруднення води й ґрунту, а також брак роз’яснень щодо безпечного використання ресурсів.
Витрати на оренду тимчасового житла також не компенсуються, що змушує деякі родини розглядати придбання іншого житла за компенсаційним сертифікатом. Олександр, чий будинок був знищений, вважає це реалістичнішим рішенням, оскільки компенсації може не вистачити на повне відновлення.
Вишневе: організація мешканців та пошук рішень
У Вишневому російський удар стався на початку . За офіційними даними, пошкоджено понад 250 приватних будинків та 27 багатоквартирних. Загинуло 9 людей.
Мешканці Вишневого також зіткнулися з невизначеністю. Алла Кучмиста-Кравченко зазначила, що хоча комунікація з міською владою була, бракувало чітких планів. Постраждалі об’єдналися в ініціативну групу та зверталися до міністерств і уряду, що сприяло додатковій підтримці.
Власники пошкоджених і зруйнованих будинків отримали одноразові виплати від міських соціальних служб у розмірі від 15 до 50 тисяч гривень. Мешканцям виплачували від 3 до 10 тисяч гривень.
Крім того, була досягнута домовленість про щомісячну допомогу на оренду тимчасового житла — до 20 тисяч гривень. Спочатку вимагалися нотаріально посвідчені договори оренди, але через небажання орендодавців міська влада погодила механізм грошової допомоги без цієї вимоги.
У Вишневій громаді пошкоджено 1255 об’єктів нерухомості: 196 приватних будинків та 1059 квартир. Подано 1255 заяв на компенсацію, з яких розглянуто 1152. Щодо 117 знищених об’єктів (101 приватний будинок, 16 квартир) подано 97 заяв (52 на сертифікати, 45 на грошову компенсацію).
Незважаючи на те, що минуло понад з моменту трагедії, гроші на рахунки людей ще не надійшли, що ускладнює початок відбудови.
Наталя, чий будинок у Вишневому вигорів, відмовляється від переїзду за житловим сертифікатом, бажаючи відновити саме свою оселю, з якою пов’язані її дитинство та родинні спогади.
Недостатність компенсацій та перспективи відбудови
Спільною проблемою для Вишневого та Милої є невідповідність між розміром державної допомоги та реальною вартістю ремонтних робіт. Максимальна компенсація за пошкоджене житло за програмою «єВідновлення» становить 500 тисяч гривень. Проте навіть для частково пошкоджених будинків цієї суми може бути недостатньо.
Наприклад, родина Валентини Мнишенко з Милої, чий будинок зазнав пошкоджень даху та вікон, отримала оцінку будівельників у 600 тисяч гривень лише за матеріали. Це змушує родину шукати додаткові кошти для ремонту.
Для повністю зруйнованих будинків компенсація розраховується за урядовою формулою, що враховує середню вартість квадратного метра житла на вторинному ринку (понад 22 тисячі гривень), регіональний коефіцієнт (для Київської області — 1,519) та площу. Так, власник 100-метрового будинку може розраховувати на близько 3,1 мільйона гривень.
Однак, регіональний коефіцієнт для приватних будинків є єдиним для всієї Київської області, що не враховує значну різницю у вартості нерухомості між населеними пунктами поблизу столиці та віддаленими громадами. У Вишневому оцінка компенсації становить приблизно 33 тисячі гривень за квадратний метр, тоді як реальна середня вартість житла сягає близько 50 тисяч гривень за квадратний метр. Це ускладнює придбання аналогічного житла за компенсаційним сертифікатом, змушуючи постраждалих шукати менші варіанти або переїжджати далі від Києва.
Обставини розміщення складів боєприпасів поблизу житлових будинків розслідуються. Поки тривають перевірки, мешканці організовуються та шукають шляхи відновлення своїх домівок, побоюючись настання холодів без належних умов проживання. Ситуація у Вишневому та Милій демонструє потребу у своєчасних рішеннях, достатньому фінансуванні та зрозумілих процедурах для ефективного відновлення житла.
