Успенський собор Києво-Печерської лаври: 70% пошкодженої покрівлі відновлено
Успенський собор Києво-Печерської лаври, пошкоджений внаслідок російської атаки, активно відновлюється. Наразі вже закрито близько 70% пошкодженої покрівлі собору.
Про це повідомила пресслужба Міністерства культури України, відомства, що відповідає за державну політику у сферах культури та охорони культурної спадщини. Хід робіт з ліквідації наслідків та убезпечення споруд особисто проінспектував Перший заступник Міністра культури України Іван Вербицький.
«Кожен відновлений об’єкт культурної спадщини — це внесок у збереження нашої історичної пам’яті та стійкості суспільства. Дякую всім, хто долучився до ліквідації наслідків атаки та захисту Успенського собору, — працівникам Лаври, братії монастиря, рятувальникам, реставраторам, інженерам, будівельникам та всім фахівцям, які безперервно працюють, щоб зберегти цю святиню. Водночас розраховуємо на подальшу підтримку міжнародних партнерів та меценатів у процесі відновлення пам’яток, що постраждали внаслідок російської агресії», — зазначив Іван Вербицький.
Вербицький підкреслив, що пріоритетним завданням є захист Успенського собору від погодних умов та збереження його історичного й мистецького оздоблення.
Обстеження та відновлення доступу
Для подальшої роботи розпочала діяльність Комісія з обстеження конструкції даху Успенського собору. До її складу увійшли фахівці Національного університету «Львівська політехніка»: Ігор Бокал, Мар’яна Каплінська та Михайло Волинець. За результатами їхньої роботи буде підготовлено дефектний акт і кошторис для облаштування консерваційного накриття.
Паралельно з відновлювальними роботами, Києво-Печерська лавра поступово відновлює доступ для відвідувачів. Наразі вже відкриті такі об’єкти:
- Церква Спаса на Берестові
- Ближні печери
- Велика лаврська дзвіниця
- Трапезна церква
Також доступна частина музейних експозицій і відновлено проведення групових екскурсій за попереднім записом.
Контекст пошкоджень
Руйнування Успенського собору є результатом російської атаки , яка була спрямована на об’єкти культурної спадщини, інфраструктури та мистецької освіти в Києві, Харкові та Дніпрі.
Як зазначає генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко, робота з відновлення має не лише фізичне, а й символічне значення.
«Попри удари російської федерації, ми відновлюємо нашу роботу і робимо все, аби достойно зустріти 975-річницю Києво-Печерської лаври. Робота з відновлення не зупиняється ні на день, бо питання культурної спадщини та збереження наших святинь — це частина когнітивної війни, яку росія веде проти України», — підкреслив Максим Остапенко.
Повернення Лаври до звичного ритму життя також підтверджується відправленням богослужінь: у Ближніх печерах відбувся традиційний молебень з акафістом біля мощей преподобного Агапіта Печерського.
