Ракетні удари по Бортницькій станції: ризики для Київщини та столиці
Бортницька станція аерації, що виконує функції єдиних очисних споруд стічних вод для Києва та низки населених пунктів Київської області, перебуває під загрозою російських ракетних ударів. Серед громад, які залежать від її роботи, — Вишгород, Ірпінь, Вишневе, Чабани, Коцюбинське, Гатне, Софіївська та Петропавлівська Борщагівки, Гнідин і Щасливе. Станція щоденно обробляє сотні тисяч кубометрів стоків, не маючи при цьому резервної системи.
За даними видання mykyivregion.com.ua, російські війська не намагаються зруйнувати основні бетонні конструкції Бортницької станції. Натомість удари цілеспрямовано спрямовуються на її найбільш уразливі елементи, такі як системи електроживлення, насосні станції, розподільчі пристрої та обладнання для керування технологічними процесами.
Критичні наслідки зупинки: екологічна та епідеміологічна загроза
Навіть короткотривале, у кілька діб, відключення електроживлення може призвести до зупинки процесу біологічного очищення стічних вод. Експерти попереджають, що відновлення функціонування станції в такому випадку може зайняти тижні, навіть без значних фізичних руйнувань її споруд.
Повна зупинка роботи станції створює безпосередні ризики для каналізаційної системи столиці. Це потенційно може спричинити підтоплення колекторів, підвальних приміщень, лікарень та інших міських об’єктів. Крім того, існує значна ймовірність потрапляння неочищених стоків до річки Дніпро, яка є основним джерелом питного водопостачання для багатьох українських міст, розташованих нижче за течією.
Додатковою небезпекою є можливі епідеміологічні наслідки, зокрема поширення кишкових інфекцій. Залишаються актуальними ризики, пов’язані з муловими полями, де протягом десятиліть накопичувалися відходи очищення.
Захист інфраструктури та довгострокові стратегії
Віктор Таран, експерт у галузі безпеки, підкреслює необхідність максимального захисту критичної інфраструктури. Він пропонує такі заходи:
- укриття ключових вузлів об’єктів;
- забезпечення резервного електроживлення;
- створення необхідних запасів обладнання;
- посилення протиповітряної оборони.
Водночас експерт наголошує, що повністю убезпечити всі подібні об’єкти від балістичних ударів неможливо. Тому, на його переконання, довгостроковим рішенням є ураження пускових установок, виробництва та логістики ракет на території Росії. Лише так можна суттєво зменшити загрозу повторних атак на критичну інфраструктуру України.
