На Київщині запровадять ініціативу «Прозора Київщина» для контролю бюджетних коштів
- Ініціатива «Прозора Київщина» має на меті централізувати інформацію про використання бюджетних коштів та реалізацію проєктів.
- Для реалізації проєкту буде визначено відповідальних осіб у кожній громаді та районній адміністрації, а також заступника голови КОВА.
- Мешканці громад, ЗМІ та громадські активісти отримають доступ до аналітики та контролю даних щодо проєктів.
Ініціатива «Прозора Київщина»: деталі та мета
У Київській області планується запуск ініціативи під робочою назвою «Прозора Київщина». Її мета — зібрати ключову інформацію про використання бюджетних коштів та хід реалізації проєктів в єдиному відкритому ресурсі. Про це повідомив голова Київської обласної військової адміністрації (КОВА) Тимур Ткаченко.
«Принцип простий: кожна бюджетна гривня повинна мати зрозумілий шлях від ухваленого рішення до кінцевого результату. Робоча назва ініціативи «Прозора Київщина». В кожній громаді і районній адміністрації буде визначена людина, яка буде відповідальна за цей напрям. Також відповідні доручення отримає один з моїх заступників», — зазначив Ткаченко, за даними suspilne.media.
Передбачається, що користувачі отримають доступ до зрозумілої системи аналітики та контролю даних. Вона включатиме проектно-кошторисну документацію, інформацію про замовників, підрядників, а також хід виконання проєктів. У разі виявлення відхилень від графіків, будуть вказані причини.
«Для мешканців громад це відповіді на питання: коли буде готово? Чому не готово? Хто відповідальний? Для ЗМІ та громадських активістів це майданчик для зручнішої роботи з даними. Замість тижнями чекати відповіді на запити, актуальна інформація доступна в онлайн-форматі», — додав голова КОВА.
Для інформації, яка під час воєнного стану потребує захисту, буде розроблено окремий режим контролю із залученням спеціалістів із захисту інформації. Доступ до таких даних надаватиметься лише за певними протоколами безпеки.
Плановані кроки реалізації ініціативи
- Формування єдиного переліку проєктів та джерел даних.
- Визначення єдиного стандарту інформації для кожного об’єкта.
- Запуск публічної цифрової платформи.
- Відкриття каналу для громадського та журналістського контролю.
- Регулярне оновлення інформації по об’єктах, із зазначенням причин відхилення від строків (за наявності).
