Макові поля Київщини та Львівщини: наслідки «інстаграм-туризму» для аграріїв та ґрунтів
У червні 2026 року макові поля на Київщині та Львівщині набули значної популярності серед туристів завдяки поширенню світлин у соціальних мережах. Це призвело до масового відвідування локацій, що спричинило певні проблеми для власників земель та культурних посівів.
- Поле у селі Ожидів на Львівщині та локація біля одного з сіл Київщини стали об’єктами так званого «інстаграм-туризму».
- Відвідувачі активно фотографувалися, але фіксувалися випадки витоптування рослин та пошкодження ділянок автомобілями й мотоциклами.
- Власник поля на Київщині зіткнувся з витоптуванням посівів рижію по периметру, попри спроби запобігти цьому.
- Власник поля на Львівщині, Сергій Шелемба, спростував інформацію про шкоду від туристів, зазначивши, що переорювання поля відбувалося планово.
- Агроном Олег Загородній підкреслив, що в Україні фактично відсутнє вирощування «культурного» маку, і всі поля є дикорослими.
Історії з маковими полями належать до феномену «інстаграм-туризму», коли локація стає популярною через фотографії в соцмережах, приваблюючи туристів, які бажають зробити аналогічні знімки. Це явище часто супроводжується демонстративним споживанням та може призводити до негативних наслідків для відвідуваних місць.
Ситуація на Київщині та Львівщині
Після поширення ефектних світлин у соцмережах, макові поля поблизу одного із сіл Київської області та в селі Ожидів на Львівщині почали приваблювати велику кількість відвідувачів. Водночас виникла плутанина в медіа та соцмережах щодо точної атрибуції місць, тому в багатьох випадках було складно визначити, на якому саме полі зроблено ту чи іншу світлину.
Паралельно з поширенням фотографій почали з’являтися матеріали, що фіксували негативні наслідки такого напливу. На відео та фото було видно, як люди ходять полем, а також, як автомобілі та мотоцикли пошкоджують квіти.
За словами користувачки Threads Ольги Лікунової, власник поля на Київщині поскаржився на шкоду від відвідувачів. Зокрема, було витоптано посіви рижію по периметру ділянки. Чоловік намагався чергувати та просити людей не топтати посіви, проте ці зусилля були марними.
На противагу цьому, власник поля на Львівщині Сергій Шелемба в коментарі для ZAXID.NET спростував інформацію про нарікання на туристів та про шкоду від масових фотосесій. Він зазначив:
«Це брехня, ніхто зі мною не спілкувався. Я сам сміявся з того, що людям під час війни цікаві фотографування, цікаво виставляти фото, як вони красиво виглядають, коли на війні гинуть хлопці. Я вважаю, що не час робити такі фотосесії. Але це право вибору кожної людини».
Сергій Шелемба пояснив, що переорав поле планово. Перед цим на ділянці були посіяні сидерати — рослини, які вирощують для поліпшення структури та родючості ґрунту. Після їх змішування із землею вони перегнивають, збагачуючи ґрунт мікроелементами. Надалі на цьому полі планується вирощувати квасолю.
Коментар фахівця та світовий досвід
Агроном Олег Загородній прокоментував ситуацію з маковими полями. Він зазначив, що вирощування «культурного» маку в Україні практично відсутнє, оскільки навіть кондитерський мак, з точки зору законодавства та правоохоронних органів, фактично заборонений. Усі фотографії, які поширюються, демонструють мак-самосійку. Агроном також додав:
«Чи варто заїжджати туди авто? Ні. Чи можна фотографуватися та рвати? Запросто».
Ці випадки є яскравим прикладом так званого «інстаграм-туризму», коли популярність локації в соціальних мережах приваблює відвідувачів, які прагнуть зробити подібні знімки. Часто такі туристи мало цікавляться іншими характеристиками місцевості, що в соціології визначається як демонстративне споживання (за терміном Торстейна Веблена).
Наслідком такого туризму нерідко стає шкода від надмірної уваги до місця. Хрестоматійним прикладом є селище Галльштатт в Австрії, де при населенні у 800 жителів у розпал сезону щодня прибуває до 10 тисяч туристів. У , щоб обмежити потоки відвідувачів, найпопулярніший оглядовий майданчик довелося огородити парканом. Аналогічні заходи, такі як встановлення парканів та турнікетів з платою за прохід, застосовують фермери у Доломітових Альпах, щоб запобігти ходінню туристів по приватній землі заради фотографій.
За даними видання hmarochos.kiev.ua, ці тенденції свідчать про виклики, які постають перед місцевими громадами та аграріями в умовах зростання цифрової популярності природних об’єктів.
