Автобусні перевезення на Київщині: звіт виявив проблеми зі сполученням
Аналітичний звіт щодо стану автобусних перевезень в Україні, підготовлений Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», вказує на суттєві проблеми у регіонах, зокрема на Київщині. Дослідження охопило міжобласні маршрути, функціонування ринку перевезень та перспективи реформи галузі.
Ключові висновки звіту:
- В Україні зареєстровано 3 918 міжобласних автобусних маршрутів, з яких 2 622 є реально діючими. 94% із них мають функціонувати щоденно.
- Ринок є фрагментованим: понад 550 компаній-перевізників конкурують, а десять найбільших контролюють лише 27,5% усіх маршрутів. Найбільший перевізник, «Північ Транс», має 210 маршрутів (8% від загального реєстру).
- Головними перешкодами для розвитку галузі експерти називають бюрократію, інерцію дозвільних процедур та нерівномірність мережі. Значною проблемою залишається тіньовий сегмент, де частина нелегальних перевізників працює поза офіційними автостанціями.
- Реформа 2026 року має спростити процедури відкриття маршрутів через цифровізацію, запровадження електронних дозволів та обов’язковий GPS-моніторинг.
- Київська область, попри високий попит, віднесена до найпроблемніших регіонів з дефіцитом маршрутів, оскільки її мережа вимірює зв’язність без урахування Києва.
Дефіцит маршрутів та Київщина
Інститут економічних досліджень проаналізував 21 область за двома критеріями: густота міжобласної автобусної мережі та рівень попиту. Виявлений дефіцит маршрутів зберігається стабільним: сім областей, які мали проблеми до , залишаються в цьому списку.
Реєстр Укртрансбезпеки, станом на , скоротився на третину порівняно з (з 5 748 до 3 918 записів). Це частково пояснюється реальним скороченням мережі та виключенням неактуальних маршрутів.
Київська область належить до семи регіонів з найзначнішим дефіцитом, де кількість маршрутів є низькою, а попит залишається високим. До цієї групи також увійшли Львівська, Харківська, Закарпатська, Чернівецька, Вінницька та Одеська області.
Особливості Київської області
Специфіка Київщини полягає в її моноцентричній залежності від Києва, який адміністративно не входить до складу області. Через це більшість автобусних маршрутів традиційно орієнтовані на сполучення зі столицею, тоді як прямих сполучень між населеними пунктами області в реєстрі налічується лише 42. Цей показник є одним з найнижчих в Україні.
Дослідники зазначають, що така ситуація не означає ізоляції мешканців, а лише підкреслює сильну прив’язку до столиці. Якби Київ та область були об’єднані в єдину транспортну систему для аналізу, агломерація піднялася б на 6 місце з 21 у загальнонаціональному рейтингу та перейшла б до категорії регіонів з перевантаженою, але ефективною мережею.
Тіньовий ринок та реформа
Проблема нелегальних перевезень є гострою як на міжнародному, так і на внутрішньому ринку. За оцінками громадської спілки «Міжнаціональна асоціація перевізників та автостанцій» (МАПА), близько 30% з понад 20 тисяч регулярних міжнародних перевізників діють поза правовим полем, завдаючи збитків бюджету на понад 2,5 мільярда гривень.
На внутрішньому ринку ситуація ще складніша: експерти оцінюють частку «сірого» сегмента у 70-80%. Нелегальні перевізники часто оминають офіційні автостанції, висаджуючи та забираючи пасажирів на узбіччях або заправках. Це позбавляє пасажирів належних умов очікування та контролю з боку держави за безпекою перевезень.
Реформа, запланована на , має усунути головну бюрократичну перешкоду – складну процедуру відкриття маршрутів. Завдяки заявницькому принципу та цифровізації перевізники зможуть швидше запускати нові сполучення там, де існує попит. Окрім того, публічність рішень щодо маршрутів покликана зменшити можливості для корупційних домовленостей. Однак експерти наголошують, що успіх реформи залежить від реального контролю та покарання нелегальних перевізників з боку держави.
